Фізика 8 клас

1.   Теплові явища.

2.   Електричні явища.Електричний струм

Температура. Тепловий стан тіл. Залежність розмірів фізичних тіл від температури

Тепловий рух — це хаотичний рух молекул і атомів, який визначає температуру тіла.

Прилади для вимірювання температури називаються термометрами. Дія термометрів заснована на тому, що зі зміною температури тіла змінюються певні властивості цього тіла.

Термометр завжди показує свою власну температуру.

Температуру, виміряну за шкалою Цельсія, позначають символом t: 
[t]=°C.
У СІ за основну одиницю температури взято кельвін (K).

Вода — найпоширеніша речовина на землі. Вона може бути у трьох агрегатних станах: твердому, рідкому та газоподібному.

Тверді тіла бувають: кристалічні та аморфні.

Кристалічні — тверді тіла, у яких спостерігається впорядковане розташування частинок (утворюють кристалічні ґратки).

Приклад кристалічних речовин: алмаз, графіт, лід, сіль, метали.

Аморфні — тіла , що частинки яких не утворюють кристалічні ґратки і в цілому розташовані безладно (смола, скло, віск, бурштин).

За певних умов тверді тіла п
лавляться, тобто переходять у рідкий стан.

Кожна кристалічна речовина плавиться за певної температури.

Плавлення — це процес переходу речовини з твердого стану в рідкий.

Температура плавлення — це температура, за якої тверда кристалічна речовина плавиться, тобто переходить у рідкий стан.

Питома теплота плавлення — фізична величина, що характеризує певну речовину й дорівнює кількості теплоти, яку необхідно передати твердій кристалічній речовині масою 1 кг, щоб за температури плавлення повністю перетворити її на рідину.

Будь-яка речовина може переходити з одного агрегатного стану в інший.

Пароутворення — процес переходу речовини з рідкого стану в газоподібний.

Рідина може перетворитися на газ двома способами: випаровуванням і кипінням.

Випаровування — це процес пароутворення з вільної поверхні рідини.

\

Електричний струм

Електричний струм — це напрямлений рух заряджених частинок.

Умови виникнення та існування електричного струму: 

1. У середовищі повинні бути вільні заряджені частинки.

2. Необхідна наявність електричного поля. 

Залежно від здатності проводити електричний струм всі речовини й матеріали поділяють на провідники, діелектрики та напівпровідники.

Електрична напруга — це фізична величина, яка чисельно дорівнює роботі електричного поля з переміщення одиничного позитивного заряду по цій ділянці.

Одиницею напруги в СІ — вольт (названа на честь італійського вченого Алессандро Вольти)

Вольтметр — прилад для вимірювання сили напруги.

Електричний опір — це фізична величина, яка характеризує властивість провідника протидіяти проходженню електричного струму.

Закон Ома для ділянки кола:  

Сила струму в ділянці кола прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки і обернено пропорційна опору.

 

Опір провідника залежить від речовини, з якої цей провідник виготовлений.

Це пояснюється тим, що провідники з різних металів мають різні кристалічні структури, отже, гальмівна дія зіткнень йонів і вільних електронів виявляється різною.

Яку роботу виконує електричний струм, проходячи по тій або іншій ділянці кола?

Щоб виміряти роботу електричного струму в колі, треба мати вольтметр, амперметр і годинник.

A=U⋅I⋅t

[A]=1 Дж

Потужність електричного струму — фізична величина, що характеризує швидкість виконання струмом роботи й дорівнює відношенню роботи струму до часу, за який цю роботу виконано.